Софійський деісис – цикл з одинадцяти ікон, написаних на ящиках з-під озброєнь, що залишилися після боїв під Києвом весною 2022 року. Цикл присвячено загиблим підчас російсько-української війни військовослужбовцям 112, 114 і 241 бригад ТрО Києва і Київської області. Він продовжує тему, започатковану Іловайським (2017 рік) і Полтавським(2021 рік) деісисами і є частиною масштабного задуму з вшанування загиблих під час війни українців.
Святі, зображені на іконах, розвивають тему святих воїнів-мучеників, надзвичайно важливу для ансамблю Софії Київської. Чи не найбільш шановані в Софії святі Георгій, Дмитро Солунський, Міна Катуанський і Меркурій Кесарійський доповнюються двома святими княжої доби – Борисом та Глібом. Подібний підбір святих підкреслює жертовну любов і готовність віддати своє життя за ближнього, водночас акцентуючи увагу на лицарсько-військовому аспекті цієї жертовності.
Написи на тлі продовжують традицію графіті, широко представлених у Софії Київській (понад 7000 написів і малюнків). Найбільш розповсюджені були дві молитовні формули: «Господи помозі (поможи)» (молитва за живих) і «Моли Бога за…» (поминання померлих). Саме друга формула використана в циклі і присутня на десяти іконах з одинадцяти. Подібний підхід підкреслює щирість і безпосередність молитовного звернення до Христа. Імена, вписані-видряпані під час низки мистецьких перформансів, стають соборною молитвою всіх вдячних киян і українців за загиблих героїв, продовжуючи і відроджуючи тисячолітню традицію вдячності, її своєрідну, характерну саме для Софії Київської, мову.
